Що відомо про повітряний командний пункт РФ, уражений ЗСУ
Поділитися
Ніч з 14 на 15 січня 2024 року стала однією із найуспішніших для українських Повітряних сил. Крім літака далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50, був підбитий Іл-22, відомий як повітряний командний пункт російських військ. Про рідкісний літак, який зумів долетіти до території Росії, але навряд чи використовуватиметься окупантами у війні проти України — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Радянська військова спадщина
Літак Іл-22, який був уражений українськими захисниками над Азовським морем — це ще одне спеціалізоване повітряне судно, яких у складі Військово-космічних сил Російської Федерації не так вже й багато. Точніше кажучи, їх відверто мало, тож кожен із втрачених літаків такого типу є серйозною проблемою для військ країни-агресора.
А мало їх тому, що випускали їх ще у далекі радянські часи. Конкретно Іл-22 почали будувати на базі пасажирського літака Іл-18 ще у першій половині 70-х років минулого століття. І встигли випустити їх — у двох модифікаціях — лише три з половиною десятки.
Що ж таке Іл-22, чим цінний і унікальний цей літак? Тим, що він не просто літак, а справжній командний пункт, причому мобільний, який можна використовувати у будь-яких умовах та будь-яких ситуаціях. Звісна річ, за умови успішного прикриття з боку інших, ударних літаків — бо як Іл-22, так і радіолокаційник А-50, який був збитий того ж дня у тому ж регіоні, не має власного озброєння і покладається лише за захист спеціально виділених для цього підрозділів.
Літак зі спецзв’язком
Отже, Іл-22 — це повітряний командний пункт. Головною його особливістю є спеціальний зв’язок — на базовій версії літака це система "Бізон", або, як зазначалося у документах радянських часів, коли любили усе шифрувати — "виріб 36".
Ці літаки фактично не виготовляли з нуля, а брали вищезгадані пасажирські лайнери Іл-18 і модифікували на Експериментальному Машинобудівному Заводі імені В. М’ясищева, що у підмосковному Жуковському. Як і у випадку із А-50, головною проблемою цих літаків стала технологічна складність і, відповідно, висока ціна обладнання. Тому таких літаків — саме у початковій версії Іл-22 із системою "Бізон" — випустили усього 14 екземплярів.
Пізніше, у 80-х роках, у конструкторському бюро М’ясищева почали працювати над удосконаленою версією повітряного командного пункту. Ці літаки отримали індекс Іл-22М-11. На них була встановлена нова система спецзв’язку, "Зебра". Цих літаків виготовили трошки більше — відомо про 21 одиницю цієї авіаційної техніки.
Іл-22 мала і Україна
Отже, загалом радянська армія могла розраховувати на 35 Іл-22 у двох модифікаціях. Але російським повітряним силам дісталося уже менше таких літаків. Бо щонайменше чотири з них отримали збройні сил чотирьох колишніх союзних республік. Серед них — і Україна, наш екземпляр базувався на львівському аеродромі Скнилів, але згодом в рамках роззброєння був просто порізаний на металобрухт.
В цілому, схожа доля чекала і на ті літаки, які отримали Казахстан, Білорусь та Молдову, але їх усі переобладнали — або під вантажні перевезення, або під пасажирські рейси. У білорусів літак купили латвійці, а от казахський Іл-22, через кілька днів після початку комерційної діяльності зіткнувся у аеропорту Павлодара із іншим літаком і був списаний.
Одним словом, у розпорядженні російських Військово-космічних сил на початок повномасштабної російсько-української війни залишалося менше 30 одиниць повітряних командних пунктів Іл-22 — і невідомо, чи усі вони були у тому стані, який дозволяв би використовувати їх за прямим призначенням. Частину з них у 90-х роках модифікували, встановивши сучасніший комплекс спеціального зв’язку "Сокол-СРТ".
Як "вагнерівці" збили своїх
За інформацією порталу Military Balance, на момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російська армія могла використовувати лише 12 повітряних командних пунктів. І уже наступного року окупаційні збройні сили втратили перший літак із цієї дюжини.
До того ж, втратили не через діяльність українських захисників. Ні, це був справжній "дружній вогонь". 24 червня 2023-го, під час одноденного бунту Євгена Пригожина та його приватної військової компанії "Вагнер", у той момент, коли частина ПВК рухалася на Москву — найманці "Вагнера" збили Іл-22 на території Воронезької області РФ.
За інформацією російських джерел, той конкретний Іл-22 виконував функції ретрансляції радіосигналу, тобто фактично був тією ланкою, яка поєднувала стаціонарний командний пункт російських збройних сил і підрозділами на фронті.
Скільки Іл-22 залишилося у Шойгу
Цікаво, що "вагнерівці" жодним чином не були покарані за знищення не тільки літака, а і усього екіпажу — загинуло тоді 10 військовослужбовців, які перебували на борту Іл-22. Хоча сам Пригожин і обіцяв виплатити сім’ям загиблих 50-мільйонну (в рублях) компенсацію.
Другий Іл-22, уражений в районі Азовського моря, як стало відомо ближче до вечора 15 січня, таки зумів долетіти до аеродрому в Анапі (це на чорноморському узбережжі Росії, в Краснодарському краї; у окупованому Криму такі літаки більше не дислокуються).
Але, як написав речник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат, пошкодження цього літака є такими, що відновленню він не підлягає. Таким чином, російська армія за два роки війни втратила 2 із 12 повітряних командних пунктів — і кожна наступна втрата Іл-22 ставатиме для окупантів усе болючішою.
А в тому, що такі втрати будуть тривати, особливих сумнівів немає. Українська армія уже продемонструвала, що може успішно протидіяти і системам ППО, і кораблям Чорноморського флоту, і ударним літакам, і повітряним суднам спеціального призначення. Тож наступний успішний удар по Іл-22 чи А-50 — це лише справа часу. Звісно, якщо росіяни не відмовляться від використання цієї техніки взагалі.
Читайте Новини.LIVE!
