Воно мене знищує — відверта розмова з волонтеркою про гроші та відмови

У світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера. В Україні такі люди відіграють важливу роль у боротьбі з ворогом. Але з кожним днем працювати волонтером стає важче, адже українці менше донатять, а  в пошуках грошей та можливостей волонтери втрачають своє цивільне життя. 

Про труднощі волонтерської діяльності в Україні Новини.LIVE розповіла засновниця волонтерської спільноти 50thsnd_ua Тетяна Осіпова. 

— Як ви для себе пояснюєте, чому люди не донатять? 

— Я думаю, що спершу люди доєднуються до подібних нашій ініціатив на ентузіазмі. Потім у них починають пробиватися особисті проблеми, відсутність грошей, потреба в чомусь іншому. І вони виключаються, виключають сповіщення в телеграм про донати і не бачать в цьому цінності. 

Але військові бачать в цьому колосальну цінність. Вони нам пишуть постійно, регулярно. Мені боляче їм відмовляти, але вони пишуть — ставте нас в чергу і якщо не помрем, то все актуально. І військові не розуміють, як ми можемо зібрати за п'ять днів 100 тисяч гривень, коли збори стоять місяцями. 

— Вам часто відмовляють українські бренди надати речі на розіграш. Розумієте чому так? 

— Я не маю відповіді на це питання. Зі стартом ініціативи було простіше. Але я думаю зараз всім дуже складно. Всі тягнуть як можуть. Я не знаю, чому нам не дають подарунки для розіграшів. Можливо, у них багато просять або вони вже багато дали, може вони хочуть заробити. Або не дають, бо ми не фонд, а просто громадська ініціатива.

Були випадки, що просили докази, що ми фонд. Але ми пояснювали, що ми не фонд, ми люди, які допомагають військовим. 

— Так пояснювати вам довелося і Монобанку. Розкажіть про блокування карток і як ви це вирішили? 

— Мені блокують Монобанк і пишуть надати якісь документи. Я пояснила, що ми громадська ініціатива, яка робить таку справу, скидаю всі переводи, аби вони звірили. І відповідь — вашу картку розблоковано. А я їм почала надсилати відео про нас, аби вони бачили, що ми хороше діло робимо. 

— Чому ви не оформлюєтесь як волонтери? 

—  Коли ми починали, я консультувалася з бухгалтером з приводу того, як вести фонд, але в нас не було грошей на те, щоб оплачувати бухгалтера.  Наша головна задача була, щоб ми могли купувати все без чеків, а фонди мають таке показувати. І ми хотіли передавати хлопцям напряму, без документів. 

Є момент, що коли передаєш військовому з фонду, то на нього лягає відповідальність за цю річ. І коли він втрачає, то має за це заплатити. 

— Ще маєш сили залишатися волонтером? 

— Звідти дороги немає. В червні мені військовий сказав не робити цього, бо це мене знищить за два-три роки. Я йому відповіла, що якщо це мене знищить, але я врятую хоча б одне життя, то я готова на це піти. Кілька днів тому він вийшов з позиції і ми списалися, я сказала — ти був правий, воно мене знищує.

Я знаю, що там не за новинами, я знаю як їм складно і не можу просто кинути їх, щоб жити своє щасливе життя. Мені часто кажуть, що я маю думати про себе і своє майбутнє. Але я не можу думати про життя тут і зараз, я не можу думати про своє майбутнє, коли я знаю, що частина з них просто не будуть жити. 

Нагадаємо, у Україні хочуть зміни правила ввезення гуманітарних вантажів в умовах воєнного стану. Нові вимоги мають спростити процедуру ввезення необхідної допомоги. Утім, волонтери так не вважають.