Стало відомо, чому російські ракети усе частіше падають на території РФ
В останні тижні російські ракети та авіабомби почали падати не там, куди їх запускали війська країни-агресора, а на території самої Росії. Що відбувається, у чому причини і чи не налякають ці випадки самих росіян — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Бомбардування Воронежчини. І не тільки
У свій час, задовго до російсько-української війни в інтернеті з’явився такий анекдот про те, що мешканці Воронежа попросили Володимира Путіна розбомбити їхнє місто – бо прочитали новину про те, що Росія буде відновлювати розбомблене нею ж грузинське місто Цхінвалі під час "війни 08.08.08". Мем "бомбити Воронеж" став одним із найвідоміших інтернет-жартів, але після початку повномасштабної війни Росії проти України цей жарт поступово почав перетворюватися на сувору реальність. Бо російські ракети і бомби почали падати не тільки на територію України, а і на російські регіони.
До того ж, за іронією долі, одна з ракет упала — і знищила цілу вулицю в селі, забравши, за неофіційними даними, життя мало не десятка людей — саме у Воронезькій області. А уже в січні сталося два знакові інциденти. По-перше, пара ракет упала у Краснодарському краї РФ, по-друге, російська система ППО так "успішно" відпрацювала проти нібито українських дронів, що влучила у житловий будинок посеред Бєлгорода.
Що ж такого відбувається в російській армії, в російському військово-промисловому комплексі, що ракети почали бити по своїх же містах і селах? Це поодинокі, не пов’язані між собою випадки чи системна проблема окупантів?
Фактор радянський
Відомий військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, зазначив, що на подібні інциденти, які уже мають вигляд справжньої системи, впливають кілька різних факторів. Один із найочевидніших — це стан самих боєприпасів.
Якщо звернути увагу на те, які саме ракети не долітають до місця призначення, а падають ще до перетину кордону, то можна виділити кілька дуже цікавих категорій. Це, по-перше, ракети до зенітно-ракетних комплексів С-300, якими росіяни з Бєлгородської області обстрілюють Харків і околиці, а по-друге — крилаті ракети Х-22.
Що С-300, що Х-22 — це ракети, які були розроблені й випускалися ще у радянські часи, до того ж, не в кінці існування СРСР, а ще у 70-х роках минулого століття. Гарантійний термін їхнього зберігання давно минув. Тобто, за великим рахунком, ці ракети уже не є повноцінними воєнними боєприпасами. Але навіщо ж тоді Росія використовує їх під час атак на Україну, наражаючи на небезпеку своїх громадян?
За словами Снєгирьова, тут є дві причини. Перша — це те, що окупантам важливо створити картину масовості ударів по українських містах і селах. А тих же ракет до комплексів С-300 на складах в Росії ще близько 2,5 тисяч. Друга — це те, що Кремль таким чином по суті здійснює безкоштовний процес утилізації боєприпасів. Їх в будь-якому випадку довелося б знищувати — от росіяни й вирішили дві проблеми одним махом.
Фактори воєнні
Є ще кілька причин, які мають уже безпосереднє відношення до нинішньої російсько-української війни. Про це свідчить хоча б те, що не долітали до української території і ракети Х-101, які прямо зараз росіяни виготовляють на своїх заводах. Тобто падають зовсім нові ракети.
Це свідчить про те, що росіяни в умовах жорстких санкційних обмежень не змогли компенсувати втрату усіх технологічних ланцюжків — а ті комплектуючі, які замінили підсанкційні, не є настільки надійними, які оригінальні. Крім того, зазначив Дмитро Снєгирьов, є інформація, що в Росії могли скоротити час на виготовлення таких ракет. Що також позначається на якості цих боєприпасів.
Ще два фактори стосуються готовності як літаків, так і пілотів, що ними керують. Снєгирьов нагадав, що окупаційна армія втратила на нинішній війні близько 200 льотчиків — це дуже серйозний показник, а підготовка таких військових кадрів є дуже дорогим і тривалим за часом процесом. Тож цілком імовірно, що ракети падають на Кубань та Вороніжчину через дії самих льотчиків.
Або через незадовільний стан літаків. Бо за два роки повномасштабної війни окупанти втратили велику кількість сучасних літаків — і змушені використовувати ту техніку, яка залишається на складах. Тобто ту, яка, можливо, не проходила повноцінні перевірки, ремонти і модернізацію.
Росіяни будуть терпіти
Отже, підсумовуючи ці випадки, які, як уже було сказано, є частиною великої системної проблеми російського міністерства оборони — можна сказати, що подібні випадки будуть продовжуватися і у майбутньому. Ба більше, їхня кількість, скоріш за все, зростатиме.
Але, упевнений Дмитро Снєгирьов, навіть те, що ракети почали в буквальному смислі падати росіянам на голови — вони все одно не вийдуть на масові протести проти як самої війни, так і її ініціатора, Володимира Путіна.
По-перше, показники підтримки як "СВО", так і диктатора — досить високі. По-друге, і це головне у історії з "бомбардуванням Воронежа" — пропаганда привчила росіян терпіти будь-які негаразди. Як виявилося, навіть такі, яка ракети з неба. Тож мешканці прикордонних регіонів РФ і надалі приноситимуть жертви воєнному молоху Кремля.
Читайте Новини.LIVE!