Повернулася з Оману та вступила до лав ЗСУ — історія професорки економіки

Пресофіцерка 53-ї окремої механізованої бригади Оксана Чорна у цивільному житті була професоркою економіки. Військова згадала свій шлях на війні від 2014 року, повернення з Оману та взаємосприйняття цивільних і військових.

Про це вона розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.

Чим займалася до початку вторгнення

Дівчина поділилася, що до 2014 року викладала в Інституті економіки і прогнозування Національної академії наук України. Коли на схід України прийшла війна — Оксана почала активно волонтерити, а згодом мобілізувалася до лав ЗСУ.

Там вона стала водієм-санітаром у 28-й окремій механізованій бригаді. Згодом, після демобілізації, вона повернулася до викладання в академії наук, а потім чотири роки викладала економіку в Омані.

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, дівчина взяла відпустку власним коштом і поїхала в Україну разом з чоловіком, зараз вдвох вони служать у ЗСУ.

Оксана розповіла, що перший раз після демобілізації було складно повертатися до цивільного життя.

"Я демобілізувалася в листопаді 2016 року і ще десь пів року залишилася зі своїм підрозділом, допомагала їм там. Приїхати так просто в цивільне життя мені було дуже важко", — сказала вона.

Проте у липні 2017 року вона продовжила їздити до свого підрозділу і зрозуміла, що в Україні не може повернутися до звичайного життя, тому вирішила виїхати за кордон.

"Коли повертаєшся в рутину, то не знаходиш сенсу в тому, що робиш. Робота, яку виконуєш, здається нікчемною в порівнянні з війною", — поділилася військова.

Вона пояснила, що за кордоном через кардинальну зміну обстановки вдалося перемкнутися. Бо, навіть якщо ти добре знаєш англійську, все одно існує мовний бар'єр, тим паче, що Оман — переважно арабськомовна країна. 

"Організувати свій побут. Це дуже складно, бо ти не знаєш законів, їхніх правил. Навіть відкрити рахунок, орендувати житло. Тобто є проблеми, і мозок працює на те, щоб їх подолати", — зазначила Оксана.

Повернення в Україну з початком війни

За словами дівчини, після демобілізації було розуміння, що рано чи пізно почнеться повномасштабна війна, і в неї був план, як повернутися в Україну на цей випадок.

"Я вилетіла з Оману 28 лютого, бо спочатку потрібно було залагодити справи на роботі. Ми летіли в Німеччину разом із чоловіком. Потім Польща, побула у Вроцлаві кілька днів, бо потрібно було купити машини. Треба ж було на чомусь їхати в Україну. Я купила тоді три "швидкі", дуже допомогли друзі, накидали грошей", — розповіла вона.

Військова пояснила, що вирішила повернутися, бо усвідомлює ефективність своєї роботи зараз в ЗСУ.

"Я демобілізувалася і пішла з армії, тому що з'явилося багато людей, які ефективно виконували мою працю. Зараз я ефективна тут і знаю, що мою роботу ніхто не виконає. Якщо я піду, тут буде "дірка", — додала Оксана.

Прірва між військовими та цивільними

Дівчина наголосила, що з початком війни між цивільним і військовим світом існує прірва, а зараз вона стала ще більшою.

"Те, що нам приходиться долати, воно набагато страшніше, ніж було в 2014-2015 роках. У цивільному світі це не відчувається", — сказала вона.

Оксана поділилася, що не любить повертатися в цивільний світ, бо відчуває агресію "з боку чоловіків, які мали б служити, але не служать". Проте водночас це компенсується дуже лагідним ставленням й повагою від цивільних жінок. 

Раніше ми писали про історію 85-річної жінки, яка продає квіти біля станції метро Оболонь. Її будинок знищила російська ракета.